Ромською мовою це слово означає „вбивство всіх” (колективне вбивство) і воно пов’язане з геноцидом відносно ромів, сінті та кале в часи Другої світової війни.

Ромський народ ніколи про неї не забуде, навіть якщо надто часто історики та журналісти замовчують цю трагедію, в результаті якої ромське населення в Європі втратило понад 500 000 своїх представників в період з 1033 по 1945 рік. Нацисти та їхні союзники переслідували, стерилізували, кидали за грати, катували, розстрілювали або вбивали в газових камерах ромів в концентраційних таборах, таборах смерті або в лісах. За визначенням нацистів „циганом” (ромом) визнавалась особа, в якої хоч один із родичів (дідусь-бабуся) мав ромське походження.  

За розпорядженням нацистського керівника Гімлера в 1938 році ромів було засуджено до знищення (хоч вони були „арійцями” в прямому значенні цього слова), нацисти вважали їх паріями, особами з асоціальною поведінкою, злочинцями, „кровозмісниками”, а відтак, такими, що загрожували чистоті німецької раси. Слід також пам’ятати і про те, що окрім значної кількості вбитих осіб з-поміж ромів та сінті, багато ромів залишились сиротами, вдовами, були стерилізовані або отримали пожиттєво психічні чи фізичні травми в результаті тих жахів, яким їх піддавали нацисти.   

В 1997 році тогочасний Президент Сполучених Штатів Америки Білл Клінтон призначив професора Хенкока, представника ромської інтелігенції, членом Ради Меморіалу голокосту США в якості представника ромського народу. За 17 років існування цієї Ради це був лише другий випадок, коли ромський представник став одним із 65 членів Ради. Під час Нюрнберзького процесу, в ході якого відбувався суд над військовими нацистськими  злочинцями, жодного з ромів, який пройшов і пережив жахи таборів смерті не було викликано в якості свідка. Чому?????  
 
Ми тільки що відзначили шестидесяту річницю звільнення нацистських концтаборів, однак ромський народ все ще чекає визнання голокосту відносно ромів, а також вшанування пам’яті та мук, яких зазнали роми та сінті за часів Другої світової війни. До сьогоднішнього дня лише ті з жертв з-поміж ромів та сінті, хто мав громадянство Німеччини, отримали (мінімальну) фінансову „компенсацію”, однак в контексті історичного відображення, нічого не було зроблено, щоб визнати голокост щодо ромів – самударіпен.    
 
Джерело: „Голос ромів”